Жити під обстрілами і без води, або як Нікопольській громаді повертають водопостачання

З липня 2022 року Нікопольщина, що у Дніпропетровській області, знаходиться під постійним ворожим обстрілом. Прикриваючись Запорізькою АЕС, російські війська щоденно б’ють по громаді артилерією та дронами. Після знищення дамби Каховської ГЕС, у район прийшло ще одне лихо. Через різке обміління Каховського водосховища зупинилися місцеві водоканали і населення залишається без централізованого водопостачання.

«Російські мразі знищили Каховську ГЕС та дамбу. Вода у водосховищі стрімко падає, близько 15 см за годину. Зробіть максимально можливі запаси питної і технічної води»… «Два водоканали зупинились у зв'язку з критичним падінням рівня води в Каховському водосховищі»… «Не публікуйте жодної інформації стосовно пунктів, де буде відбуватися або відбувається розлив води. Важко передбачити, що ще на думці у росіян»… За такими щоденними повідомленнями у телеграм-каналі голови Нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка можна побачити, якою була ситуація у регіоні у перші дні після підриву ГЕС.

Проблему водопостачання почали вирішувати профільні міністерства, обласна та місцева влада, благодійники, волонтери, підприємства, бізнес, аграрії, надзвичайники та правоохоронці. Кожен на своєму рівні… До зневоднених територій прибували цистерни з питною та технічною водою. Фури з бутильованою водою прямували на Дніпропетровщину мало не з усієї України. У містах та селах  розміщували спеціальні ємності для води, з кожним тижнем кількість пунктів розливу збільшувалася. Люди вишиковувалися у черги і набирали воду у відра, каністри, пляшки, тазики, бутилі. Але на все життя не запастися…

«Дійсно з червня 2023 року, після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, на територіях більшості громад Нікопольського району виникла проблема відсутності централізованого питного водопостачання. До її подолання підключилися всі, хто міг і мав ресурс. У першу чергу, питання вирішувалося і нині вирішується на рівні держави, області та району. Допомога надходила з інших регіонів. Долучилися і міжнародні та українські благодійні фонди і організації. Наприклад, тільки одна некомерційна американська організація у 2023 році направила жителям Нікопольського району близько 5-ти мільйонів літрів питної води. І нещодавно я поділився з земляками радісною новиною - у березні цього року благодійники відновили програму забезпечення питною водою наших громадян. Понад 200 тисяч літрів вже отримали люди у Мирівській, Томаківській, Покровській сільській та Марганецькій громадах», - повідомив «ОстроВу» голова Нікопольської РВА Євген Євтушенко.

Висохла земля під прицілом ворога

У липні 2023 року Держава почала реалізацію масштабного проекту – будівництво магістрального водопроводу загальною протяжністю майже 150 кілометрів. Він охопив три ланки. Це Інгулець – Кряжеве (Кривий Ріг); Марганець – Нікополь – Покров та Запоріжжя – Томаківка – Марганець. Будівництво називали досить амбітним, бо на його реалізацію відводилися дуже короткі терміни.

За словами Євгена Євтушенко зараз цей проект перебуває на завершальному етапі, вся необхідна інфраструктура готова.

«Вже проводяться пробні пуски. Дуже сподіваюся, що найближчим часом ми побачимо працюючий водогін і питання водопостачання буде повністю врегульоване. Доки водогін будується, за кошти місцевого, обласного і державного бюджетів було модернізовано водоканали. Завдяки цьому вони забезпечують громади технічною водою з доступних джерел. І ще раз звертаюся до жителів Нікопольщини – зважайте на підступність ворога, який не полишає спроб завдати шкоди нашій інфраструктурі. Будьте уважними у соціальних мережах та не коментуйте хід і місце робіт», - зазначив посадовець.

Саме завдяки технічним рішення та локальним проектам, через кілька місяців після обміління водосховища, населені пункти Нікополь, Мирова, Капулівка, Червоногригорівка та інші громади вийшли на стабільне водозабезпечення. У кранах більшості мешканців почала з'являтися вода. Вона проходить фільтрацію, проте залишається непридатною для споживання. Подача технічної води була тимчасовим рішенням до запуску нового водогону.

Щоб ввести в експлуатацію новий водогін, сотні спеціалістів та техніка працюють під вогнем росіян. Ворог стоїть всього за кілька кілометрів – на захоплених територіях Запорізької області. Тому заклики до місцевих бути обережними не безпідставні. У листопаді окупанти таки поцілили по мережі водопостачання і Нікополь тимчасово залишився без води. Тоді ж Євген Євтушенко закликав жителів терміново поповнити запаси і не обговорювати в соціальних мережах місця прильотів. Через таку непросту ситуацію у регіоні доцільність проекту з будівництва водогону піддавалася критиці. Говорили, що відбудовою треба займатися після перемоги. Але цей проект був не лише про повернення водопостачання у громади. Від нього залежала робота промислових підприємств, критичної інфраструктури, лікарень і моральний стан людей, бо жити під цілодобовими обстрілами страшно і небезпечно, а без води – ще складніше.

Вони боролися з посухою

Після зупинки водоканалів регіоном почали активно курсувати пожежні машини. Цього разу надзвичайники прямували не лише на гасіння пожеж та ліквідацію наслідків прильотів. Вони розвозили воду у зневоднені села.

«Після підриву ворогом Каховської ГЕС розпочався неконтрольований скид води в акваторію Дніпра. Каховське водосховище, звідки качали воду водоканали, почало швидко міліти. Насосні станції зупинилися і без водопостачання у Нікопольському районі залишилось 23 населених пункти. Пункти підвозу влаштовували одночасно в декількох точках. Там працювали не тільки колеги-надзвичайники, а й волонтери, громадські організації, комунальники. Також залучалися техніка з інших областей. Масштаби роботи були значними, воду потребували всі: і жителі багатотисячного міста, і мешканці села, де всього кілька будинків», -  розповів «ОстроВу»  начальник відділу зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю, підполковник служби цивільного захисту Сергій Ковтонюк.

Він також зазначив, що робота проходила майже цілодобово протягом трьох місяців, до 19 вересня. Кожні два тижні відбувалася ротація особового складу. Якщо говорити мовою цифр – надзвичайники розвезли майже 50 тисяч тон технічної і 7 тон питної води.

Також у регіоні, де дозволяли екологічні показники, почали бурити свердловини. Спеціалісти встановлювали поруч станції доочистки, аби жителі громади мали змогу безкоштовно набрати питну воду.

Як зазначили у Дніпропетровській обласній раді, десятки таких установок  зараз працюють у громадах Нікопольського та Криворізького районів. Там, де люди найбільше постраждали від російського теракту на Каховській ГЕС. Такі станції – це допомога від партнерів з закордону. 

У перші тижні лиха у регіоні проводилася робота не тільки з відновлення водопостачання, а й боротьба з фейками. Після зупинки водоканалів мережею ширилися фото з магазинів та супермаркетів, на яких цінники у понад 200 гривень за кількалітрові бутлі. Обласна та місцева влада почали моніторити ціни на воду і спростовували дезінформацію.

А як там віддалені села

Дійсно, велика проблема спіткала тих, у кого в кранах постійно була вода. Проте у регіоні є села, де централізованого водопостачання не було ніколи. Там у кожному дворі облаштовували басейни на кілька кубів, бетонували їх. З року в рік водовози з Нікополя привозили питну воду, і люди використовували її для приготування їжі та інших потреб. Але хвилювання після знищення Каховської ГЕС було і там. Наскільки подорожчає привозна вода? Чи не забудуть про них взагалі?

Не забули… Пенсіонерка Лідія Семенівна Савенко переїхала жити до доньки з зятем у село Новософіївка. Говорить, що раніше, окрім  басейнів у дворі альтернативи не було ніякої. Коли сталося таке лихо, про село подбали. Біля місцевого дитячого садка та на багатьох вулицях почали встановлювати величезні ємності на кілька кубів. Жителі і зараз набирають звідти очищену воду для власних потреб. Її туди зливають водовози.

«Нещодавно Покровська сільська територіальна громада завершила у нашому селі буріння свердловини. Якщо раніше у нас не було вибору: тільки купувати воду. То зараз ми матимемо доступ до води завжди», - розповіла Лідія Семенівна.

Коли готувався матеріал, стало відомо, що на сесії Дніпропетровської обласної ради було вирішено надати субвенцію з обласного бюджету Нікополю – 8 млн грн для підтримки місцевого підприємства водопостачання.

Тетяна Гренадьорова, спеціально для "ОстроВа".

Фото авторки та з архіву прес-служб